ПОЛОЖЕННЯ

про проведення Донецького обласного етапу

Всеукраїнського фестивалю дружин юних пожежних

1. Вступна частина

1.1. Положення є дійсним протягом всіх років проведення Донецького обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дружин юних пожежних (далі Фестивалю).

1.2. Місце проведення зональних та обласного етапів Фестивалю визначається обласним організаційним комітетом по роботі з дружинами юних пожежних щорічно та доводиться до відома всіх зацікавлених сторін.

2. Загальні положення

2.1. Мета Фестивалю:

навчання підростаючого покоління правилам безпечної поведінки, навичкам діяти індивідуально та колективно в різних життєвих і надзвичайних ситуаціях;

формування у дітей поваги до професії пожежного;

залучення молоді до вивчення історії пожежно-рятувальної служби;

розвиток та прояв особистих творчих здібностей дітей та підлітків;

популяризація серед дітей і молоді здорового й активного способу життя.

2.2. Завдання Фестивалю:

залучення широкого загалу школярів до вивчення правил безпеки життєдіяльності та їх пропаганди серед населення;

формування у дітей та молоді навичок збереження навколишнього середовища;

розкриття творчих здібностей та організація змістовного дозвілля школярів і молоді;

виховання у підростаючого покоління громадянських та патріотичних почуттів, культурних і естетичних смаків;

залучення батьківської, педагогічної та творчої громадськості до навчання підростаючого покоління навичкам поводження в надзвичайних ситуаціях.

2.3. Учасниками Фестивалю можуть бути дружини юних пожежних загальноосвітніх навчальних закладів. Склад команди – 9 підлітків віком від 14 до 17 років. Керівник команди – педагог, призначений керівником навчального закладу або відповідним органом управління освіти.

2.4. Для керівництва Фестивалем у навчальних закладах наказом керівника, а в області та містах (районах) – спільними розпорядчими документами відповідних установ та організацій створюються організаційні комітети з проведення етапів Фестивалю. До складу організаційних комітетів можуть залучатися представники творчих об’єднань, засобів масової інформації, діячі культури, митці.

3. Організація проведення Фестивалю

3.1. Етапи проведення Фестивалю.

Фестиваль на обласному рівні проводиться з січня по червень кожного року в чотири етапи – шкільний, міський (районний), зональний та обласний.

3.1.1. Проведення шкільного етапу Фестивалю здійснюється організаційним комітетом у складі: керівник навчального закладу, заступник директора з виховної роботи, педагоги (викладачі курсу «Основи безпеки життєдіяльності», викладачі фізичного виховання тощо). Даний етап проводиться з використанням різноманітних цікавих форм проведення (наприклад, конкурси на краще знання прислів’їв, приказок про вогонь, пожежу, жар і таке інше; огляд театралізованих міні-вистав; тематичні пісенні марафони).

3.1.2. Проведення міського (районного), зонального етапів Фестивалю здійснюється місцевими організаційними комітетами, до складу яких входять представники управлінь (відділів) освіти міських рад і райдержадміністрацій, підпорядкованих підрозділів Головного управління МНС України в Донецькій області, відділів у справах сім’ї та молоді виконкомів міських рад і райдержадміністрацій, органів виконавчої влади. Зазначені етапи Фестивалю проводяться у формі конкурсу естрадних мініатюр.

На конкурс естрадних мініатюр команда має представити тематичний виступ, використовуючи будь-які жанри мистецтва (музику, літературу, хореографію, пантоміму тощо). Виступ повинен порушувати актуальні питання забезпечення пожежної та техногенної безпеки, нести рекомендації щодо дій у різних надзвичайних ситуаціях чи подіях, пропагувати здоровий спосіб життя, нести агітаційне навантаження щодо необхідності дотримання правил безпеки життєдіяльності.

Час виступу – до 10 хвилин, максимальна оцінка виступу - 100 балів. Оцінка виступів у конкурсі проводиться за кількістю отриманих балів у відповідності до наступних критеріїв:

змістовність до 10 балів

оригінальність до 10 балів

гумор до 10 балів

яскравість образу до 10 балів

вдалий творчий задум до 10 балів

театральна майстерність до 10 балів

згуртованість і єдність команди до 10 балів

хореографія до 10 балів

артистизм до 10 балів

вокал до 10 балів.

За результатами виступів журі визначає команду-переможницю та дві команди-призери, а також команди, виступи яких були кращими в номінаціях:

найбільш змістовно наповнений виступ;

вдалий творчий задум, влучний гумор;

мистецтво художнього слова;

гармонійне поєднання музики зі змістом виступу;

кращі костюми;

яскраве художнє оформлення;

досконала хореографія;

мистецтво перевтілення;

вокальна майстерність.

У конкурсі естрадних мініатюр на фонограму може бути записаний лише музичний супровід.

3.1.3. Секретарі міських (районних) оргкомітетів Фестивалю за підсумками проведених етапів надають секретарям зональних оргкомітетів, а секретарі зональних – секретарю обласного оргкомітету:

протоколи конкурсної програми;

заявку на участь в наступному етапі Фестивалю;

сценарії виступів команд.

3.2. По зонах міста та райони Донецької області розподіляються наступним чином:

Донецька зона: міста Донецьк, Ясинувата, Дзержинськ, Горлівка,
Авдіївка, Мар’їнський та Старобешівський райони;

Маріупольська зона: місто Маріуполь, Тельманівський, Новоазовський, Першотравневий, Волноваський та Володарський райони;

Слов’янська зона: міста Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ,
Слов'янськ, Артемівськ, Красний Лиман;

Шахтарська зона: міста Макіївка, Харцизьк, Шахтарськ, Торез,
Єнакієве, Сніжне, Дебальцеве, Амвросіївський район;

Красноармійська зона: міста Красноармійськ, Селидове, Добропілля, Олександрівський та Великоновоселківський райони.

3.3. Переможцем кожного з етапів Фестивалю є команда, яка отримає найбільшу кількість балів. Призерами – команди, які займають ІІ та ІІІ місця. Команди нагороджуються грамотами та подарунками. Команди, які визнаються кращими в номінаціях, нагороджуються грамотами.

Команди, які посідають І місце на зональних етапах, направляються до участі в обласному етапі Фестивалю. Команда-переможець обласного етапу Фестивалю отримує право брати участь у фінальному Всеукраїнському етапі Фестивалю.

При використанні командою на будь-якому етапі під час виступу неетичних висловів (виразів) команда знімається з подальшої участі у Фестивалі.

3.4. Організація обласного етапу Фестивалю покладається на Головне управління МНС України в Донецькій області, управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації згідно з їх компетенцією. Терміни проведення та місце проведення визначаються щорічно спільним розпорядчим документом управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Головного управління МНС України в Донецькій області, управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації.

Обласний етап Фестивалю проводиться відповідно до програми фінального Всеукраїнського етапу фестивалю дружин юних пожежних.

Фестиваль складається з наступних конкурсів:

конкурс – «Візитка»;

конкурс – «Безпечна прогулянка»;

конкурс – «Домашнє завдання»;

конкурс – «Плакат соціальної реклами»;

конкурс – «Конкурс авторської пісні»;

конкурс – «Орієнтування на місцевості або рух за азимутом»;

конкурс – «Влучний ствольщик»;

конкурс – «Медичний».

3.4.1. Конкурс «Візитка»

Упродовж 3-х хвилин іде представлення команди. Конкурс проводиться у формі візитної картки КВК або іншої, обраної самостійно, і має на меті ознайомити учасників Фестивалю з членами команди, її діяльністю з профілактичної роботи щодо запобігання та навчання однолітків правилам поводження під час виникнення надзвичайних ситуацій, яку вони проводили протягом року. Кількість учасників у конкурсі не обмежується і не повинна виходити за кількісний склад дружини юних пожежних, яка бере участь у Фестивалі. Візитна картка представляється без використання додаткових сценічних декорацій. Місце проведення визначається за погодних умов (приміщення, відкрита площадка).

3.4.2. Конкурс «Безпечна прогулянка»

Кожна команда отримує маршрутний лист з наступними етапами: переправа, гриби, рятувальна мотузка, встановлення намету, рятування потопаючого. Конкурс проходить у вигляді крос-походу. Після старту всі члени команди (які задіяні в конкурсі) проходять етапи «переправа», після чого по одному з учасників переходять на етапи «гриби» та «рятувальна мотузка», інші члени команди на етап «встановлення намету». Члени команди, які впорались із завданням на етапах «гриби» та «рятувальна мотузка» можуть допомагати команді на етапі «встановлення намету». Після цього вся команда переходить до станції рятування потопаючого. Після виконання вправи на останній станції відлік часу припиняється. Команди стартують згідно з результатами жеребкування, яке проводиться напередодні конкурсу. Переможцем конкурсу вважається та команда, яка на проходження конкурсу витратила найменшу кількість часу.

Етап «переправа», задіяні 6 осіб. Обладнання етапу: переправа наведена. Довжина до 40 м. Кріплення мотузки на опорах. Відстань від опори на вихідному березі до обмежувальної лінії не менше 1,5 м. Етап обладнаний верхньою суддівською мотузкою та страховкою, обмежувальними лініями (контрольними лініями —КЛ), шість систем. Кріплення супроводжуючої мотузки (страховки) до учасника (на перилах) в зблоковану систему в будь-якому місці, або окремим карабіном до карабіну, що ковзає по перилах і зблокований із системою учасника. Пристібування учасника до навісної переправи двома карабінами, або одним, при збалансованій системі. Етап вважається пройденим, коли всі шість членів команди вишикувалися на іншому боці переправи за обмежувальною лінією. За незамуфтований карабін, або відсутність страховки нараховується штраф 30 секунд.

Етап «гриби», задіяна 1 особа. Учасник має правильно визначити за фотокартками різні види грибів або ягід, їстівні вони чи отруйні. За кожну помилку нараховується штрафний час (30 секунд).

Етап «рятувальна мотузка», задіяна 1 особа. Обладнання етапу: 5 мотузок та 10 карток з назвами вузлів, які розташовані на столі. Учасник вибирає 5 із 10 карток, на яких позначені назви вузлів. Етап вважається завершеним, коли зав’язані всі 5 вузлів. За кожен не зав’язаний або невірно зав’язаний вузол нараховується штрафний час (30 секунд).

Етап «встановлення намету», задіяні 6 осіб. Обладнання етапу: брезентовий намет на 2 особи, комплект штоків та кілочків у чохлах. Команда прибуває на етап та одразу починає встановлення намету. Завдання вважається виконаним, коли суддя на етапі перевірив правильність встановлення намету. У разі виявлення недоліків за командою судді учасники усувають недоліки.

Етап «рятування потопаючого», задіяна 1 особа. Обладнання: кінець Александрова. Учасник має кинути кінець Александрова уявному потопаючому з відстані 10 метрів у контрольну зону радіусом 1 м. Завдання вважається виконаним, якщо усі поплавки кінця Александрова потрапили в контрольну зону.

3.4.3. Конкурс «Орієнтування на місцевості (рух за азимутом) - знаходження 5-ти контрольних точок», задіяні 2 особи.

Обладнання етапу: рідинний компас, карта, 5 контрольних пунктів, або точок (для руху за азимутом), картки з завданням. У разі неможливості проведення орієнтування, проводиться заміна на конкурс «рух за азимутом».

Завдання: команда знаходиться на лінії старту і за командою судді витягує картку із завданням. У завданні вказані напрямки та відстані до контрольних точок. Кожна контрольна точка позначена цифрою. Наприклад: 25 метрів, 60 градусів; 10 метрів, 315 градусів тощо .Учасник, отримавши завдання повинен, пройти відстань у 25 метрів за вказаним напрямком. Після виходу в певну точку знову проходить 10 метрів у заданому напрямку. У кінці конкурсу учасник повинен вийти на умовну позначку, яка знаходиться в кінці кожного маршруту, та вносить номер контрольного пункту у маршрутний лист. Перемагає команда, яка витратила на вирішення завдання найменше часу.

3.4.4. Конкурс «Влучний ствольщик», задіяні 3 особи.

Обладнання етапу: пожежний автомобіль з обладнанням. На етапі розгорнуті магістральна (n=1, d-77 мм) та робоча рукавні лінії (n=1, d-51 мм) зі стволом РСК-50, з’єднані та знаходяться під тиском, ствол перекритий. Магістральна лінія приєднана до напірного патрубку пожежного автомобіля. Мішені встановлені на відстані 50 метрів від лінії старту.

Заходи безпеки: вправа виконується у касці.

Завдання: команда у складі 3 осіб знаходиться на старті. За сигналом стартового пістолету стартує перший учасник, долає відстань у 40 метрів від старту до місця знаходження ствола, бере в руки ствол РСК-50 та збиває струменем води мішень, перекриває подачу води та вертається на старт, передаючи естафету наступному учаснику. Мішенями виступають баскетбольні м’ячі, встановлені на підставках висотою 2 метри. Після виконання завдання перший учасник повертається на старт, звідки стартує наступний учасник. Кожен учасник може влучити тільки в свою мішень. Конкурс вважається виконаним, коли м’ячі збиті водяними струменями з підставок, та фінішував останній учасник. Відлік часу припиняється після перетину останнім учасником лінії фінішу. Переможцем визначається команда, яка виконала завдання за найменший проміжок часу.

3.4.5. Конкурс «Медичний», задіяна 1 особа.

Завдання: команда вибирає конверт з 10 теоретичними питаннями, на кожне з них є декілька варіантів відповідей, одна з яких вірна. Учасник повинен вибрати вірну відповідь. Питання для проведення медичного конкурсу визначаються оргкомітетом відповідного етапу Фестивалю і повинні бути підібрані з урахуванням вивчення питань надання першої долікарської допомоги в рамках шкільних курсів – «Основи здоров’я», «Основи безпеки життєдіяльності».

3.4.6. «Конкурс авторської пісні» про пожежних (кількість учасників не обмежена).

Кожна команда представляє на конкурс авторську пісню про роботу та життя пожежних, попередження різного роду надзвичайних ситуацій, пропаганду безпечної поведінки та основ безпеки життєдіяльності. Під час виконання пісні використання плюсових фонограм забороняється.

Оцінювання здійснюється за наступними критеріями: вокальна майстерність, зміст музичного твору.

3.4.7. Конкурс «Домашнє завдання».

Команда повинна представити тематичний виступ, використовуючи будь-які жанри мистецтва (музику, літературу, хореографію, пантоміму тощо). Тривалість виступу - до 10 хвилин. При музичному супроводі дозволяється використовувати тільки мінусову фонограму.

Домашнє завдання, що представляється на заключному Всеукраїнському Фестивалі, повинно виконуватися виключно державною мовою.

Домашнє завдання повинно порушувати актуальні питання забезпечення пожежної та техногенної безпеки, нести рекомендації щодо дій у різних надзвичайних ситуаціях чи подіях, пропагувати здоровий спосіб життя, нести агітаційне навантаження щодо необхідності дотримання правил безпеки життєдіяльності.

Оцінювання виступів команд у конкурсі проводиться за наступними номінаціями:

театральна майстерність;

яскравість образу;

кращий творчий задум;

майстерне втілення теми;

оригінальність розкриття теми;

хореографічна майстерність;

вокальна майстерність;

згуртованість і єдність команди;

влучний гумор.

За результатами конкурсу журі визначає лауреатів, які найбільш цікаво, повно та змістовно розкрили тему домашнього завдання.

3.4.8. Конкурс «Плакат соціальної реклами».

Кожна команда-учасниця Фестивалю під час жеребкування отримує завдання із темою для розробки та створення плакату соціальної реклами з питань безпеки життєдіяльності. Команди забезпечуються ватманом формату А1, фломастерами, олівцями, фарбами, пензликами. Упродовж всього Фестивалю команда створює плакат на задану тематику. Журі оцінює оригінальність і творчий підхід до вирішення завдання. Організатори залишають за собою право використання створених плакатів з метою пропаганди безпечної життєдіяльності та руху юних пожежних.

3.5. Для проведення реєстрації дружин-учасниць обласного етапу Фестивалю до оргкомітету надаються:

медичні довідки про стан здоров’я членів дружини встановленого зразка;

копії свідоцтв про народження або паспортів членів дружини, ідентифікаційних кодів членів дружини (у разі їх відсутності – копія ідентифікаційних кодів та паспортів одного з батьків кожного члена дружини);

список дружини, затверджений керівником навчального закладу;

копія наказу керівника навчального закладу про відрядження дружини та педагога-керівника, на якого покладається відповідальність за безпеку дітей;

копія протоколу зонального етапу змагань.

У заявці вказується склад дружини-переможця, прізвище, ім'я та по батькові, вік всіх учасників, а також навчальний заклад, прізвище, ім'я та по батькові директора закладу, керівника дружини (педагога або відповідального працівника управління (відділу) освіти і науки), район, область.

Забезпечення проведення Фестивалю

Забезпечення проведення Фестивалю, нагородження його переможців покладається на місцеві оргкомітети відповідно до етапів Фестивалю. Фінансування проведення цих етапів здійснюється організаторами Фестивалю, органами місцевої виконавчої влади, а також за рахунок спонсорської допомоги.

Висвітлення у засобах масової інформації ходу проведення та підсумків Фестивалю забезпечує Головне управління МНС України в Донецькій області.

(Завантажити, *.doc) Наказ від 25.03.2009 № 175/199/48 про затвердження Положення про проведення Донецького обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дружин юних пожежних

КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової програми розвитку
цивільного захисту на 2009—2013 роки

Визначення проблеми, на розв’язання якої
спрямована Програма

Результати аналізу стану цивільного захисту свідчать, що на сьогодні структуру єдиної системи цивільного захисту не впорядковано, управління процесами цивільного захисту потребує оптимізації. На регіональному рівні дублюються управлінські функції, у центральних органах виконавчої влади ліквідовано підрозділ цивільного захисту. Функціональні підсистеми здебільшого не сформовано і не підготовлено до виконання покладених на них завдань.

Згідно із законодавством, у сфері цивільного захисту одночасно існують система Цивільної оборони України, єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, а також єдина система цивільного захисту, створення якої не завершено.

Розбіжності в законодавстві ускладнюють роботу з організації управління єдиною системою цивільного захисту, внаслідок чого знижено ефективність виконання відповідних завдань.

Не впорядковано також структуру сил цивільного захисту, а матеріально-технічне оснащення не відповідає сучасним вимогам. Фактична кількість пожежно-рятувальних підрозділів не забезпечує виконання відповідних нормативів щодо обслуговування населення і територій. Понад 80 відсотків одиниць техніки, якими оснащені підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС, експлуатується більш як 20—30 років. Відсутня спеціальна техніка для рятування людей на висотних об’єктах та об’єктах підвищеної поверховості. Сучасні види техніки і засоби оперативного реагування становлять лише 3 відсотки, а засоби рятування, індивідуального спорядження та захисту — 20 відсотків потреби.

Стан пожежної безпеки щороку погіршується, збільшується кількість пожеж та загиблих людей. Потенційно небезпечні об’єкти, висотні об’єкти та об’єкти підвищеної поверховості експлуатуються з порушеннями вимог пожежної безпеки.

Не організовано належним чином роботу із забезпечення пожежної безпеки в сільській місцевості, де щороку виникає майже третина кількості усіх пожеж, а гасіння їх значно ускладнюється через затримку з прибуттям до місця пожежі державних пожежно-рятувальних підрозділів. Усього ж у державі функціонує лише 883 таких підрозділи (за нормативною
потребою — 3171), на балансі яких перебуває 1033 одиниці пожежної техніки, що вичерпала свій ресурс.

Почастішали випадки:

геологічних процесів, зокрема зсувних, на території майже 200 міст і селищ міського типу всіх регіонів держави;

гідрогеологічних явищ, зокрема підтоплень, у зоні впливу яких перебуває майже 1 тис. населених пунктів;

гідрометеорологічних явищ — урагани, смерчі, сильні опади, град, обледеніння, спека, посуха, що спостерігаються в усіх регіонах.

В Україні функціонує 14528 потенційно небезпечних підприємств та інших об’єктів, стан 955 може призвести до виникнення надзвичайної ситуації державного та регіонального рівня.

Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій функціонує у вигляді регіональних, галузевих або самостійних підсистем, не об’єднаних у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс. Відсутня надійна система оповіщення та інформування населення про надзвичайні ситуації.

Не створено державну диспетчерську службу екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером “112” (далі — служба-112), як це передбачено вимогами Європейського Союзу у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Збільшення кількості надзвичайних ситуацій, масштабів їх негативних наслідків залишається однією з основних причин стримування стабільного економічного зростання держави. За 1997—2007 роки зареєстровано понад 4,5 тис. надзвичайних ситуацій, зокрема більш як 2,4 тис. техногенного та 1,6 тис. природного характеру, збитки від яких становлять майже 7 млрд. гривень. Чисельність людей, що загинули внаслідок надзвичайних ситуацій, становить близько 4,5 тисячі.

Значної шкоди населенню, навколишньому природному середовищу та підприємствам завдають пожежі. Протягом 2007 року зареєстровано 51 тис. пожеж (або на 6,3 відсотка більше, ніж у 2006 році), збитки від яких досягли майже 500 млн. гривень.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв’язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми є:

функціонування трьох систем протидії надзвичайним ситуаціям та недостатнє використання можливостей єдиної системи цивільного захисту;

недосконалість системи управління процесами цивільного захисту та дублювання управлінських функцій;

неузгодженість актів законодавства у сфері цивільного захисту;

застарілість методів та форм проведення робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

обмежене фінансування заходів цивільного захисту, недостатнє матеріально-технічне оснащення органів управління та сил цивільного захисту.

Об’єктивними факторами, що знижують загальний рівень безпеки у техногенній сфері, є погіршення стану основних виробничих фондів підприємств та глобальні зміни клімату.

Прийняті у 2000— 2007 роках 13 державних та регіональних цільових програм щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та захисту населення і територій від їх наслідків, а також програми соціально-економічного розвитку регіонів, до яких включені окремі заходи цивільного захисту, не виконано у повному обсязі через обмеженість фінансування або його відсутність.

Актуальність розроблення і прийняття Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009—2013 роки зумовлена необхідністю підвищення рівня координації дій органів управління та забезпечення матеріально-технічними ресурсами для ефективного розв’язання проблем у сфері цивільного захисту.

Мета Програми

Метою Програми є створення умов для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків із забезпеченням матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту, удосконалення механізму оперативного реагування на надзвичайні ситуації, оптимізації системи управління процесами цивільного захисту та підвищення ефективності функціонування єдиної системи цивільного захисту.

Шляхи і способи розв’язання проблеми,
строки виконання Програми

Зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків повинне здійснюватися за такими напрямами:

створення:

- єдиної системи цивільного захисту на базі системи Цивільної оборони України та єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;

- системи управління процесами цивільного захисту з виключенням дублювання управлінських функцій;

- сучасних центрів управління під час надзвичайних ситуацій;

- ефективних сил цивільного захисту;

формування єдиного державного реєстру сил і засобів цивільного захисту;

відновлення підрозділів місцевої пожежної охорони і добровільних протипожежних формувань;

забезпечення матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту;

підвищення ефективності оперативного реагування на надзвичайні ситуації, зокрема із створенням служби-112;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру із створенням локальних систем виявлення їх загрози і локальних систем оповіщення населення у разі виникнення аварії на радіаційному, хімічному, вибухонебезпечному та іншому об’єкті підвищеної небезпеки;

удосконалення системи підготовки високопрофесійних фахівців з питань цивільного захисту.

Виконання Програми передбачається здійснити двома етапами.

На першому етапі (2009—2010 роки):

розробляються проекти Кодексу цивільного захисту України і нормативно-правових актів, спрямованих на створення єдиної системи цивільного захисту;

уточнюються повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту;

розробляється механізм компенсації витрат власників захисних споруд (балансоутримувачів);

завершуються роботи із створення єдиної системи цивільного захисту з урахуванням змін у законодавстві;

удосконалюються система управління процесами цивільного захисту та структура сил цивільного захисту, зокрема шляхом створення сил швидкого реагування;

створюється служба-112, зокрема, у містах проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

удосконалюється механізм взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у процесі виконання заходів цивільного захисту;

відновлюються та доукомплектовуються підрозділи цивільного захисту МНС аварійно-рятувальною, інженерною та спеціальною пожежною технікою, засобами рятування, індивідуального спорядження та захисту, спеціальним обладнанням і приладами, граничні строки експлуатації яких закінчуються на початку 2009 року;

вживаються заходи для забезпечення сучасними технічними засобами робіт із проведення гідрометеорологічного спостереження;

відновлюється мінімально необхідна кількість підрозділів місцевої пожежної охорони та створюються умови для формування добровільних протипожежних формувань;

завершується будівництво пожежних депо, заплановане на кінець
2010 року;

уточнюються і виконуються галузеві та регіональні програми, плани заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань у сфері цивільного захисту;

проводяться науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з підвищення ефективності здійснення заходів цивільного захисту;

удосконалюється структура спеціалізованих аварійно-відновлювальних формувань центральних органів виконавчої влади, об’єктів підвищеної небезпеки, а також аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних служб (формувань) регіонального і місцевого підпорядкування, громадських організацій;

створюються за територіально-виробничим принципом у регіонах і на підприємствах невоєнізовані (позаштатні) формування, спеціалізовані служби цивільного захисту;

оптимізується система індикації біологічних патогенних агентів та санітарно-протиепідемічного забезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

розробляється та виконується державна програма забезпечення медичних закладів автомобілями швидкої медичної допомоги, передусім тих, що обслуговують сільське населення, та програми матеріально-технічного забезпечення аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних служб (формувань) та служб сил цивільного захисту центральних органів виконавчої влади, регіонів (міст і районів), об’єктів підвищеної небезпеки;

упроваджується ефективний організаційно-фінансовий механізм запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від їх наслідків.

На другому етапі (2011—2013 роки):

удосконалюється структура єдиної системи цивільного захисту;

створюються:

- у складі МНС сучасні центри управління під час надзвичайних ситуацій;

- сили цивільного захисту швидкого реагування та служба-112;

- локальні системи виявлення загрози надзвичайних ситуацій техногенного характеру і локальні системи оповіщення населення у разі виникнення аварії на радіаційному, хімічному, вибухонебезпечному та іншому об’єкті підвищеної небезпеки;

- система моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям, постійно діючі центральні, регіональні та місцеві координуючі органи;

- банк даних про потенційну загрозу надзвичайних ситуацій транскордонного характеру;

- спеціальний підрозділ у складі МНС для проведення державної експертизи проектів рішень з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

- МНС, Мінтрансзв’язку разом з МОЗ авіаційні підрозділи, оснащені медичним обладнанням для надання невідкладної медичної допомоги і транспортування хворих та постраждалих до лікувальних закладів;

- мережа навчально-методичних центрів комплексної підготовки і перепідготовки фахівців з питань цивільного захисту (з урахуванням відповідної спеціалізації);

- електронна база даних, навчально-методичних та інших матеріалів (посібників) з метою організації дистанційного навчання та консультування з використанням інформаційних і телекомунікаційних технологій;

здійснюється матеріально-технічне забезпечення Державної служби медицини катастроф і Держсанепідемслужби;

завершується робота з:

- оновлення в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС аварійно-рятувальної, інженерної та спеціальної пожежної техніки, засобів рятування, індивідуального спорядження та захисту, спеціального обладнання та приладів, граничні строки експлуатації яких закінчуються в 2012 році, створення резерву зазначеної техніки та обладнання;

- переоснащення та дооснащення:

авіації МНС сучасною технікою багатоцільового призначення для здійснення заходів цивільного захисту з урахуванням вимог міжнародних стандартів;

Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах сучасною спеціальною технікою та обладнанням;

Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку та рятування туристів сучасним спеціальним альпіністським і аварійно-рятувальним обладнанням, засобами пересування, малої механізації та зв’язку;

Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби сучасною автомобільною та інженерною технікою, спеціальним хімічним та пожежним обладнанням;

державного підприємства “Мобільний рятувальний центр МНС” інженерною технікою, засобами малої механізації та зв’язку, радіаційного і хімічного захисту, спеціальними приладами та обладнанням, робототехнікою, автотранспортними засобами і засобами життєзабезпечення постраждалого населення, а також мобільного госпіталю МНС сучасною медичною технікою та обладнанням;

гідрометеорологічної служби, зокрема мереж метеорологічного, авіаметеорологічного, аерологічного, гідрологічного (річкового і морського) спостереження, автоматизованими технічними комплексами, приладами та обладнанням;

мережі метеорологічного радіолокаційного спостереження доплерівськими метеолокаторами, та інших прогностичних центрів Держгідромету сучасними програмно-апаратними засобами цифрового моделювання і прогнозування погоди і водного режиму;

- відновлення підрозділів місцевої пожежної охорони та створення добровільних протипожежних формувань;

- модернізації загальнодержавної, територіальної, спеціальної та об’єктової автоматизованої системи централізованого оповіщення, системи зв’язку цивільного захисту, зокрема на пунктах управління центральних та місцевих органів виконавчої влади;

- організації навчання за напрямами освітньої кваліфікації “Цивільний захист” і “Охорона праці”;

- інтегрування до апаратно-програмних комплексів служби-112 локальних систем виявлення загрози надзвичайних ситуацій техногенного характеру і локальних систем оповіщення населення у разі виникнення аварії на радіаційному, хімічному, вибухонебезпечному та іншому об’єкті підвищеної небезпеки.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Здійснення заходів Програми дасть змогу:

забезпечити належний рівень безпеки населення і захисту територій, об’єктів підвищеної небезпеки від загроз надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

створити оптимальну і ефективну єдину систему цивільного захисту;

підвищити ефективність функціонування сил цивільного захисту та системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;

зменшити ризик виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідки;

підвищити ефективність використання коштів для здійснення заходів цивільного захисту.

Оцінка фінансових та трудових ресурсів,
необхідних для виконання Програми

Фінансування заходів Програми здійснюватиметься за рахунок державного бюджету, інших джерел, передбачених законом. Обсяг фінансування повинен уточнюватися щороку під час складання проекту державного бюджету.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 10 млрд. 146 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету — 7714,35 млн., місцевих бюджетів — 1954,13 млн., інших джерел — 477,5 млн. гривень.