СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 2008 р. № 1156-р

КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової програми розвитку

цивільного захисту на 2009—2013 роки

Визначення проблеми, на розв’язання якої
спрямована Програма

Результати аналізу стану цивільного захисту свідчать, що на сьогодні структуру єдиної системи цивільного захисту не впорядковано, управління процесами цивільного захисту потребує оптимізації. На регіональному рівні дублюються управлінські функції, у центральних органах виконавчої влади ліквідовано підрозділ цивільного захисту. Функціональні підсистеми здебільшого не сформовано і не підготовлено до виконання покладених на них завдань.

Згідно із законодавством, у сфері цивільного захисту одночасно існують система Цивільної оборони України, єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, а також єдина система цивільного захисту, створення якої не завершено.

Розбіжності в законодавстві ускладнюють роботу з організації управління єдиною системою цивільного захисту, внаслідок чого знижено ефективність виконання відповідних завдань.

Не впорядковано також структуру сил цивільного захисту, а матеріально-технічне оснащення не відповідає сучасним вимогам. Фактична кількість пожежно-рятувальних підрозділів не забезпечує виконання відповідних нормативів щодо обслуговування населення і територій. Понад 80 відсотків одиниць техніки, якими оснащені підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС, експлуатується більш як 20—30 років. Відсутня спеціальна техніка для рятування людей на висотних об’єктах та об’єктах підвищеної поверховості. Сучасні види техніки і засоби оперативного реагування становлять лише 3 відсотки, а засоби рятування, індивідуального спорядження та захисту — 20 відсотків потреби.

Стан пожежної безпеки щороку погіршується, збільшується кількість пожеж та загиблих людей. Потенційно небезпечні об’єкти, висотні об’єкти та об’єкти підвищеної поверховості експлуатуються з порушеннями вимог пожежної безпеки.

Не організовано належним чином роботу із забезпечення пожежної безпеки в сільській місцевості, де щороку виникає майже третина кількості усіх пожеж, а гасіння їх значно ускладнюється через затримку з прибуттям до місця пожежі державних пожежно-рятувальних підрозділів. Усього ж у державі функціонує лише 883 таких підрозділи (за нормативною
потребою — 3171), на балансі яких перебуває 1033 одиниці пожежної техніки, що вичерпала свій ресурс.

Почастішали випадки:

геологічних процесів, зокрема зсувних, на території майже 200 міст і селищ міського типу всіх регіонів держави;

гідрогеологічних явищ, зокрема підтоплень, у зоні впливу яких перебуває майже 1 тис. населених пунктів;

гідрометеорологічних явищ — урагани, смерчі, сильні опади, град, обледеніння, спека, посуха, що спостерігаються в усіх регіонах.

В Україні функціонує 14528 потенційно небезпечних підприємств та інших об’єктів, стан 955 може призвести до виникнення надзвичайної ситуації державного та регіонального рівня.

Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій функціонує у вигляді регіональних, галузевих або самостійних підсистем, не об’єднаних у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс. Відсутня надійна система оповіщення та інформування населення про надзвичайні ситуації.

Не створено державну диспетчерську службу екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером “112” (далі — служба-112), як це передбачено вимогами Європейського Союзу у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Збільшення кількості надзвичайних ситуацій, масштабів їх негативних наслідків залишається однією з основних причин стримування стабільного економічного зростання держави. За 1997—2007 роки зареєстровано понад 4,5 тис. надзвичайних ситуацій, зокрема більш як 2,4 тис. техногенного та 1,6 тис. природного характеру, збитки від яких становлять майже 7 млрд. гривень. Чисельність людей, що загинули внаслідок надзвичайних ситуацій, становить близько 4,5 тисячі.

Значної шкоди населенню, навколишньому природному середовищу та підприємствам завдають пожежі. Протягом 2007 року зареєстровано 51 тис. пожеж (або на 6,3 відсотка більше, ніж у 2006 році), збитки від яких досягли майже 500 млн. гривень.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв’язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми є:

функціонування трьох систем протидії надзвичайним ситуаціям та недостатнє використання можливостей єдиної системи цивільного захисту;

недосконалість системи управління процесами цивільного захисту та дублювання управлінських функцій;

неузгодженість актів законодавства у сфері цивільного захисту;

застарілість методів та форм проведення робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

обмежене фінансування заходів цивільного захисту, недостатнє матеріально-технічне оснащення органів управління та сил цивільного захисту.

Об’єктивними факторами, що знижують загальний рівень безпеки у техногенній сфері, є погіршення стану основних виробничих фондів підприємств та глобальні зміни клімату.

Прийняті у 2000— 2007 роках 13 державних та регіональних цільових програм щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та захисту населення і територій від їх наслідків, а також програми соціально-економічного розвитку регіонів, до яких включені окремі заходи цивільного захисту, не виконано у повному обсязі через обмеженість фінансування або його відсутність.

Актуальність розроблення і прийняття Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009—2013 роки зумовлена необхідністю підвищення рівня координації дій органів управління та забезпечення матеріально-технічними ресурсами для ефективного розв’язання проблем у сфері цивільного захисту.

Мета Програми

Метою Програми є створення умов для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків із забезпеченням матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту, удосконалення механізму оперативного реагування на надзвичайні ситуації, оптимізації системи управління процесами цивільного захисту та підвищення ефективності функціонування єдиної системи цивільного захисту.

Шляхи і способи розв’язання проблеми,
строки виконання Програми

Зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків повинне здійснюватися за такими напрямами:

створення:

- єдиної системи цивільного захисту на базі системи Цивільної оборони України та єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;

- системи управління процесами цивільного захисту з виключенням дублювання управлінських функцій;

- сучасних центрів управління під час надзвичайних ситуацій;

- ефективних сил цивільного захисту;

формування єдиного державного реєстру сил і засобів цивільного захисту;

відновлення підрозділів місцевої пожежної охорони і добровільних протипожежних формувань;

забезпечення матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту;

підвищення ефективності оперативного реагування на надзвичайні ситуації, зокрема із створенням служби-112;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру із створенням локальних систем виявлення їх загрози і локальних систем оповіщення населення у разі виникнення аварії на радіаційному, хімічному, вибухонебезпечному та іншому об’єкті підвищеної небезпеки;

удосконалення системи підготовки високопрофесійних фахівців з питань цивільного захисту.

Виконання Програми передбачається здійснити двома етапами.

На першому етапі (2009—2010 роки):

розробляються проекти Кодексу цивільного захисту України і нормативно-правових актів, спрямованих на створення єдиної системи цивільного захисту;

уточнюються повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту;

розробляється механізм компенсації витрат власників захисних споруд (балансоутримувачів);

завершуються роботи із створення єдиної системи цивільного захисту з урахуванням змін у законодавстві;

удосконалюються система управління процесами цивільного захисту та структура сил цивільного захисту, зокрема шляхом створення сил швидкого реагування;

створюється служба-112, зокрема, у містах проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

удосконалюється механізм взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у процесі виконання заходів цивільного захисту;

відновлюються та доукомплектовуються підрозділи цивільного захисту МНС аварійно-рятувальною, інженерною та спеціальною пожежною технікою, засобами рятування, індивідуального спорядження та захисту, спеціальним обладнанням і приладами, граничні строки експлуатації яких закінчуються на початку 2009 року;

вживаються заходи для забезпечення сучасними технічними засобами робіт із проведення гідрометеорологічного спостереження;

відновлюється мінімально необхідна кількість підрозділів місцевої пожежної охорони та створюються умови для формування добровільних протипожежних формувань;

завершується будівництво пожежних депо, заплановане на кінець
2010 року;

уточнюються і виконуються галузеві та регіональні програми, плани заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань у сфері цивільного захисту;

проводяться науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з підвищення ефективності здійснення заходів цивільного захисту;

удосконалюється структура спеціалізованих аварійно-відновлювальних формувань центральних органів виконавчої влади, об’єктів підвищеної небезпеки, а також аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних служб (формувань) регіонального і місцевого підпорядкування, громадських організацій;

створюються за територіально-виробничим принципом у регіонах і на підприємствах невоєнізовані (позаштатні) формування, спеціалізовані служби цивільного захисту;

оптимізується система індикації біологічних патогенних агентів та санітарно-протиепідемічного забезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

розробляється та виконується державна програма забезпечення медичних закладів автомобілями швидкої медичної допомоги, передусім тих, що обслуговують сільське населення, та програми матеріально-технічного забезпечення аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних служб (формувань) та служб сил цивільного захисту центральних органів виконавчої влади, регіонів (міст і районів), об’єктів підвищеної небезпеки;

упроваджується ефективний організаційно-фінансовий механізм запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від їх наслідків.

На другому етапі (2011—2013 роки):

удосконалюється структура єдиної системи цивільного захисту;

створюються:

- у складі МНС сучасні центри управління під час надзвичайних ситуацій;

- сили цивільного захисту швидкого реагування та служба-112;

- локальні системи виявлення загрози надзвичайних ситуацій техногенного характеру і локальні системи оповіщення населення у разі виникнення аварії на радіаційному, хімічному, вибухонебезпечному та іншому об’єкті підвищеної небезпеки;

- система моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям, постійно діючі центральні, регіональні та місцеві координуючі органи;

- банк даних про потенційну загрозу надзвичайних ситуацій транскордонного характеру;

- спеціальний підрозділ у складі МНС для проведення державної експертизи проектів рішень з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

- МНС, Мінтрансзв’язку разом з МОЗ авіаційні підрозділи, оснащені медичним обладнанням для надання невідкладної медичної допомоги і транспортування хворих та постраждалих до лікувальних закладів;

- мережа навчально-методичних центрів комплексної підготовки і перепідготовки фахівців з питань цивільного захисту (з урахуванням відповідної спеціалізації);

- електронна база даних, навчально-методичних та інших матеріалів (посібників) з метою організації дистанційного навчання та консультування з використанням інформаційних і телекомунікаційних технологій;

здійснюється матеріально-технічне забезпечення Державної служби медицини катастроф і Держсанепідемслужби;

завершується робота з:

- оновлення в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС аварійно-рятувальної, інженерної та спеціальної пожежної техніки, засобів рятування, індивідуального спорядження та захисту, спеціального обладнання та приладів, граничні строки експлуатації яких закінчуються в 2012 році, створення резерву зазначеної техніки та обладнання;

- переоснащення та дооснащення:

авіації МНС сучасною технікою багатоцільового призначення для здійснення заходів цивільного захисту з урахуванням вимог міжнародних стандартів;

Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах сучасною спеціальною технікою та обладнанням;

Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку та рятування туристів сучасним спеціальним альпіністським і аварійно-рятувальним обладнанням, засобами пересування, малої механізації та зв’язку;

Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби сучасною автомобільною та інженерною технікою, спеціальним хімічним та пожежним обладнанням;

державного підприємства “Мобільний рятувальний центр МНС” інженерною технікою, засобами малої механізації та зв’язку, радіаційного і хімічного захисту, спеціальними приладами та обладнанням, робототехнікою, автотранспортними засобами і засобами життєзабезпечення постраждалого населення, а також мобільного госпіталю МНС сучасною медичною технікою та обладнанням;

гідрометеорологічної служби, зокрема мереж метеорологічного, авіаметеорологічного, аерологічного, гідрологічного (річкового і морського) спостереження, автоматизованими технічними комплексами, приладами та обладнанням;

мережі метеорологічного радіолокаційного спостереження доплерівськими метеолокаторами, та інших прогностичних центрів Держгідромету сучасними програмно-апаратними засобами цифрового моделювання і прогнозування погоди і водного режиму;

- відновлення підрозділів місцевої пожежної охорони та створення добровільних протипожежних формувань;

- модернізації загальнодержавної, територіальної, спеціальної та об’єктової автоматизованої системи централізованого оповіщення, системи зв’язку цивільного захисту, зокрема на пунктах управління центральних та місцевих органів виконавчої влади;

- організації навчання за напрямами освітньої кваліфікації “Цивільний захист” і “Охорона праці”;

- інтегрування до апаратно-програмних комплексів служби-112 локальних систем виявлення загрози надзвичайних ситуацій техногенного характеру і локальних систем оповіщення населення у разі виникнення аварії на радіаційному, хімічному, вибухонебезпечному та іншому об’єкті підвищеної небезпеки.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Здійснення заходів Програми дасть змогу:

забезпечити належний рівень безпеки населення і захисту територій, об’єктів підвищеної небезпеки від загроз надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

створити оптимальну і ефективну єдину систему цивільного захисту;

підвищити ефективність функціонування сил цивільного захисту та системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;

зменшити ризик виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідки;

підвищити ефективність використання коштів для здійснення заходів цивільного захисту.

Оцінка фінансових та трудових ресурсів,
необхідних для виконання Програми

Фінансування заходів Програми здійснюватиметься за рахунок державного бюджету, інших джерел, передбачених законом. Обсяг фінансування повинен уточнюватися щороку під час складання проекту державного бюджету.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 10 млрд. 146 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету — 7714,35 млн., місцевих бюджетів — 1954,13 млн., інших джерел — 477,5 млн. гривень.